Генералізована система преференцій США

(the U.S. Generalized System of Preferences – GSP)

 

Генералізована система преференцій США (the U.S. Generalized System of Preference – GSP/ГСП) призначена для сприяння економічному зростанню в країнах, що розвиваються, шляхом надання пільгового безмитного режиму ввезення на територію США до 5000 видів товарів із визначених американським урядом країн – бенефіціарів ГСП (122 країни і території, в тому числі Україна).

ГСП була заснована 1 січня 1976 року відповідно до Закону США “Про торгівлю” 1974 року. Після дворічної перерви (у зв’язку із завершенням строку чинності ГСП 1 серпня 2013 року автоматично припинила свою дію) 29 червня 2015 року Президент США Б. Обама підписав прийнятий Конгресом Закон “Про розширення торгових преференцій” (Trade Preferences Extension Act 2015), який передбачає відновлення дії ГСП.

Детальна інформація щодо ГСП розміщена на веб-сайті Офісу Торгового Представника США.

Преференції програми ГСП відновлено з 29 липня 2015 року, що дає можливість безмитного ввезення на територію США понад 3 500 видів товарів з України.

Продукція, що підпадає під безмитний режим ввезення в рамках ГСП, включає широкий асортимент промислових товарів, різні види хімічних речовин та мінералів, окремі будівельні матеріали, феросплави, частини до двигунів, деякі види сільськогосподарської і рибної продукції та ін.

Чи потрапляє конкретний товар під пільгу можна перевірити, переглянувши необхідні товарні позиції в Гармонізованому тарифі США (див. Додаток)

Під GSP потрапляють товарні позиції (під позиції, категорії) Гармонізованого тарифу, навпроти яких є позначення «A» та «А+», «А*». Товарні позиції із позначками «A» та «А*» стосуються у тому числі і товарів походженням з України. Якщо український товар класифікується у відповідній товарній позиції, то він може бути ввезеним в США без сплати мит.

Наприклад, на підставі GSP можна безмитно ввозити до США велику кількість товарних категорій зернових (10 груп Гармонізованого тарифу), насіння соняшнику (12 група), соняшникової олії, інших жирів (15 група), феросплавів (13 категорій товарної позиції 7202), різних виробів з металу (73 група).

GSP застосовується до товарів, які визнаються такими, що походять з України. При цьому товари визнаються такими, що походять з України, при дотриманні наступних умов:

– вартість іноземних матеріалів (походження яких не з України) не повинна перевищувати 35% ціни кінцевого товару на момент ввезення в США;

– товар повинен «імпортуватися безпосередньо» з України в США. Це означає, що в загальному випадку товар повинен перевозитись безпосередньо з України в США без проміжного проходження територій інших країн. А якщо по дорозі перевезення товар все ж буде проходити через митну територію третіх країн, то він не повинен бути випущений у вільний обіг у цих країнах.

Для того, щоб скористатися пільгою з GSP при митному оформленні в США, будь-які сертифікати або документи, які видає держава експорту, не потрібні.

Але при цьому митний орган США (Department of Homeland Security US Customs and Border Protection) може витребувати наступні документи (не виключний перелік):

– декларацію про походження для застосування GSP;

– відомість використаних при виробництві матеріалів (Bill of Materials);

– інвойси, замовлення на покупку;

– документацію про виробничий процес, інформацію про нараховану заробітну плату, що розкриває вартість трудових ресурсів, задіяних при виробництві;

– відомості про виробництво;

– лист з підтвердженням походження (Affidevit) та відповідною документацією.

Такий пакет документів повинен зберігатися і після ввезення товару в США на випадок митної перевірки (пост-аудиту) протягом п’яти років. При цьому витребувати такий пакет документів митний орган США може як у імпортера товарів, так і в іноземного експортера, а в деяких випадках в обох.

Тому, якщо український експортер вирішує скористатися пільгою, то варто завчасно подбати про підготовку переконливого пакету документів, який може бути наданий імпортеру вже при погодженні угоди. В протилежному випадку, імпортер може вирішити, що з даними питаннями краще не зв’язуватися, тому що основні ризики все ж несе імпортер.