У березні місяці представники МОН України, регіональних департаментів освіти та науки та торгово-промислових палат, в також восьми професійно-технічних навчальних закладів з Львівської, Волинської, Івано-Франківської та Тернопільської областей разом із молдовськими колегами – представниками Міністерства освіти та досліджень, національної торгово-промислової палати та навчальних закладів з муніципій Кишинів, Бєльці та Кагул – взяли участь у спільній офіційній делегації до Німеччини. Візит відбувся в рамках проєктів «Партнерство у сфері професійно-технічної освіти», що реалізуються Освітнім центром баварської економіки (bbw) gGmbH в обидвох країнах. Ці ініціативи об’єднують ключових стейкхолдерів – органи влади, освітні установи та бізнес – задля розвитку сучасної системи професійної освіти на регіональному рівні та посилення її зв’язку з ринком праці.
Серед центральних подій в рамках поїздки став візит до Федерального інституту професійної освіти (Bundesinstitut für Berufsbildung – BIBB) у Бонні, де делегація змогла познайомитись з цілісною архітектурою німецької системи професійної освіти – однієї з найуспішніших у світовій практиці. Основним доповідачем з німецької сторони під час відвідин BIBB – інституції, яка фактично задає правила гри для всієї системи підготовки кадрів у країні, – виступив Петер Рехманн, заступник керівника GOVET, що є спеціалізованим підрозділом BIBB, відповідальним за міжнародну співпрацю. Саме ця структура виступає «вікном у німецьку систему» для інших країн, пояснюючи, адаптуючи та підтримуючи впровадження елементів дуальної освіти за кордоном. Таким чином, GOVET поєднує експертний потенціал BIBB із міжнародними партнерствами, зокрема і з Україною та Молдовою.
Доповідь стала не просто оглядом системи, а фактично «деконструкцією» німецької професійної освіти – від законодавчої бази до щоденної практики. Присутні члени українсько-молдовської делегації отримали чітке уявлення про масштаб системи. У Німеччині щороку понад 1,2 мільйона молодих людей навчаються за дуальною формою у більш ніж 300 професіях. Водночас майже кожне п’яте підприємство бере участь у підготовці кадрів, а більшість випускників залишаються працювати тут після завершення навчання. Але, як наголосив доповідач, «справа не лише у цифрах». Основою системи є кооперативне управління, коли стандарти освіти формуються не «згори», а у постійному діалозі між роботодавцями, профспілками та державою. «Дуальна освіта працює лише тоді, коли всі довіряють один одному – держава, бізнес і суспільство», – підкреслив Рехманн під час офіційного заходу. Саме цей баланс інтересів забезпечує актуальність навчання та його відповідність потребам ринку праці. Важливу практичну роль у цій системі відіграють торгово-промислові та ремісничі палати Німеччини; вони виступають свого роду «менеджерами якості» дуальної освіти: реєструють підприємства, які мають право навчати, контролюють дотримання стандартів, організовують підсумкові іспити та видають офіційно визнані сертифікати. Фактично палати є тим інституційним мостом між державою та бізнесом, який забезпечує практичну реалізацію всієї системи.
Діяльність BIBB охоплює кілька ключових напрямів. По-перше, це розробка та оновлення навчальних стандартів. Саме вони визначають зміст підготовки, перелік компетенцій та вимоги до іспитів. Регулярне оновлення цих документів дозволяє системі залишатися актуальною в умовах технологічних змін. Окрім цього, BIBB здійснює аналітичну та дослідницьку діяльність. Інститут вивчає тенденції зайнятості, попит на професії та ефективність освітніх підходів, що забезпечує доказову основу для прийняття рішень у сфері політики професійної освіти. Важливим елементом є і міжнародний вимір діяльності: інститут сприяє гармонізації кваліфікацій у межах Європи, зокрема через впровадження Європейської рамки кваліфікацій, що дозволяє підвищити мобільність робочої сили.
Окрему увагу делегації привернула структура управління системою – так званий Головний комітет BIBB (Hauptausschuss), який часто називають «Парламентом професійної освіти». У ньому представлені всі ключові сторони – роботодавці, працівники, федеральна влада та землі, і кожна з них має рівний голос. Це не просто дорадчий орган, а реальний механізм впливу на політику у сфері освіти: саме тут формуються рекомендації, затверджуються дослідницькі програми та визначаються стратегічні напрямки розвитку.
Водночас важливу роль у забезпеченні наукової якості та стратегічного розвитку відіграє ще один орган – Дорадча наукова рада (Wissenschaftlicher Beirat), яка складається з 11 визнаних зовнішніх науковців зі сфери досліджень професійної освіти (як з Німеччини, так і з-за кордону). Ця рада здійснює консультування Головного комітету та президента BIBB, готуючи висновки та рекомендації щодо дослідницької діяльності інституту. Йдеться, зокрема, про формування наукових програм, співпрацю з університетами та іншими дослідницькими установами, а також оцінку щорічних звітів про результати наукової роботи інституту. Такий підхід дозволяє поєднати політичні рішення з науковою експертизою, забезпечуючи системний і водночас доказовий розвиток професійної освіти.
Попри успішність системи, німецькі експерти відкрито говорять і про виклики, які не можна ігнорувати. Так, однією з ключових проблем є дострокове припинення навчання. За оцінками практиків, значна частина учнів перериває навчання після перших місяців, що негативно впливає як на підприємства, так і на самих здобувачів освіти. Іншою проблемою є дефіцит кадрів, який змушує підприємства активніше залучати молодь до професійної освіти та інвестувати у профорієнтацію. Рівно ж велика увага акцентується й на необхідності посилення інклюзії, зокрема для людей з інвалідністю та мігрантів.
Один із активних напрямів модернізації професійної освітньої системи в рамках BIBB – це розвиток цифрових технологій. Впровадження електронних платформ для укладання договорів, ведення навчальної документації та організації іспитів значно підвищує ефективність адміністративних процесів. «Ми впроваджуємо чат-боти, які дозволяють користувачам отримувати інформацію 24/7, що свідчить про адаптацію системи до нових потреб», – зазначив Петер Рехманн. Водночас цифровізація вимагає постійного оновлення змісту навчання, що знову ж таки підсилює роль BIBB як стратегічного координатора.
Для України та Молдови, які сьогодні активно реформують свої системи професійної освіти, такий досвід – це не «взяти і впровадити», а, радше, зрозуміти принципи та орієнтири для побудови власної ефективної моделі. Бо дуальна освіта – це не лише про 70% практики і 30% теорії. Це про довіру між державою і бізнесом. Про готовність домовлятися. Про відповідальність кожного. І, можливо, саме це – найскладніше.
Юрій Бондар
