Круглий стіл під такою назвою відбувся у Луцьку в приміщення Волинської торгово-промислової палати в останній день літа. Захід був зорганізований у співпраці з німецько-українським проєктом «Партнерство у сфері професійно-технічної освіти в Україні» та став майданчиком для предметної розмови між представниками закладів професійної освіти, що беруть участь у проєкті від Волині – Регіональним професійним коледжем м. Володимир та Луцьким професійним коледжем будівництва та архітектури, їх підприємствами-партнерами «Модерн-Експо», “Луцьксантехмонтаж №536” та ТОВ “Спеціалізовані Енергетичні Технології” (SETech), а також компаніями-членами ТПП.
Тематика – що змінилося за перший рік дії нового Закону і як перетворити його норми на реальні рішення для Волині. Учасники виходили з простої, але принципової тези: Закон уже змінив правила гри, однак нові можливості ще не всюди стали повсякденною практикою. Тому головним питанням круглого столу було не лише те, які нові інструменти з’явилися, а й те, чи відчувають від них практичну користь підприємства, заклади освіти та регіон.
Від партнера практики – до співтворця професійної освіти
Однією з центральних тем стала нова роль бізнесу. Раніше участь роботодавця часто обмежувалася прийомом учнів на практику та оцінюванням результатів їхньої роботи. Новий Закон відкриває ширші можливості: підприємства можуть бути не лише партнерами закладу, а співтворцями професійної освіти – впливати на зміст підготовки, формування переліку компетентностей, стратегічний розвиток закладу, оновлення його інфраструктури, організацію практичної підготовки й працевлаштування випускників.
Саме така зміна підходу стала лейтмотивом дискусії. Представники бізнесу наголошували, що для них важливо не просто отримати «готового випускника», а мати можливість впливати на те, яким буде цей випускник: які практичні навички він матиме, чи знатиме сучасне обладнання та чи буде готовим працювати за реальними виробничими вимогами. Для підприємств це означає можливість формувати власний кадровий резерв у регіоні та швидше адаптувати майбутніх працівників до виробництва.
Водночас учасники відзначили, що участь бізнесу має бути системною й зрозумілою. Підприємство долучатиметься до навчання тоді, коли бачитиме конкретний результат, чітко визначену роль і можливість впливати на рішення, а не лише додаткове навантаження. Тому особливого значення набувають постійний діалог, спільне планування та прозорі домовленості між закладами освіти, роботодавцями, владою і громадами.
Наглядові ради: механізм для спільних стратегічних рішень
Окремий блок обговорення був присвячений наглядовим радам закладів професійної освіти. Їх поява і розвиток є одним із важливих механізмів, що мають забезпечити участь засновника та роботодавців у стратегічному управлінні закладом. Йдеться не про формальне представництво бізнесу, а про можливість разом визначати пріоритети розвитку, реагувати на зміни на ринку праці, підтримувати оновлення професій та програм підготовки.
Минулоріч у грудні Міністерство освіти затвердило своїм наказом Примірне положення та Примірний порядок формування наглядової ради закладу професійної освіти. Цього року розпочато їх пілотування у закладах професійної освіти; у подальшому передбачається масштабування цього механізму. Під час круглого столу учасники обговорили, як зробити так, щоб наглядові ради в регіоні стали дієвим робочим інструментом, а не ще одним формальним органом контролю.
Для Волині це може означати спільне обговорення потреб у кадрах, пріоритетних професій і спеціалізацій, модернізації навчальних майстерень, залучення підприємств до підготовки учнів та пошуку ресурсів для розвитку закладів. Важливо, щоб у таких радах були представлені роботодавці, які працюють у відповідних галузях і можуть привносити практичну експертизу.
Кваліфікаційні центри: визнання реальних професійних компетентностей та вмінь
Окремо учасники обговорили перспективи розвитку кваліфікаційних центрів. Такі центри дають змогу незалежно оцінювати та визнавати професійні кваліфікації людини – незалежно від того, де саме вона набула необхідних умінь: у закладі освіти, на підприємстві, на курсах чи через практичний досвід роботи. Для роботодавців це можливість отримувати фахівців із підтвердженими компетентностями, а для працівників – офіційно засвідчити свою кваліфікацію, підвищити мобільність на ринку праці та планувати подальший професійний розвиток.
Учасники наголосили, що створення й робота кваліфікаційних центрів мають спиратися на активну участь галузевих роботодавців. Саме бізнес може допомогти визначити, які практичні завдання, обладнання й критерії оцінювання відповідають реальним вимогам професії. Волинська ТПП у партнерстві з підприємствами, закладами професійної освіти та іншими стейкхолдерами може стати важливим координаційним майданчиком для розвитку таких рішень у регіоні – зокрема у професіях, де існує сталий попит на кваліфікованих працівників
Двоїста оцінка першого року: можливості створено, та практику потрібно посилювати
Учасники круглого столу дали виважену оцінку першому року дії Закону, відзначивши як вже досягнуті зміни, так і питання, що потребують подальшого практичного вирішення. За цей час помітно посилилася роль бізнесу в управлінні професійною освітою, створено правові можливості для більшої автономії закладів, посилено регіональний рівень управління. Елементи дуальної освіти продовжують поширюватися, хоча нерівномірно.
Разом із тим низка напрямів потребує подальшої роботи. Участь роботодавців у формуванні освітніх програм поки що не стала системною; механізм наглядових рад створено, але його масове практичне застосування ще попереду. Правила фінансової та господарської автономії змінюються, однак реальна практика їх використання лише формується. Найскладнішим питанням залишається відповідність підготовки кадрів потребам конкретного регіону і конкретних підприємств.
Ключове завдання наступного етапу реформи: перейти від моделі «бізнес – партнер закладу» до моделі «бізнес – співтворець професійної освіти». Саме цей перехід потребує узгоджених дій на рівні області, громади, закладу освіти та окремого підприємства.
Що показує опитування бізнесу Волині
Важливою основою для подальшої дискусії у ході розмови стали результати опитування представників компаній і бізнес-асоціацій Волинської області, проведеного в кінці минулого в рамках регіонального круглого столу проєкту «Партнерство у сфері професійно-технічної освіти в Україні». Його метою було з’ясувати наявний потенціал для розвитку дуальної освіти, потреби бізнесу та готовність підприємств долучатися до її практичної реалізації.
Так, опитування засвідчило, що підприємства позитивно сприймають ідею дуальної освіти та бачать у ній реальний механізм підготовки кадрів під власні потреби. Найбільший попит стосується молодих фахівців для сфер автоматизації, мехатроніки, логістики, нових матеріалів та відновлюваної енергетики. Значний потенціал співпраці бізнес-респонденти також вбачають у будівництві, енергетиці та технічному сервісі. Разом з тим опитування чітко показало розрив між готовністю бізнесу й наявними ресурсами. Лише 25% опитаних оцінили свої виробничі ресурси готовими для активної участі в дуальній освіті, тоді як 82% відзначили потребу в оновленні техніки, доступі до інноваційних технологій, сучасних автоматизованих систем і «зелених» енергетичних рішень. У сфері наставництва ситуація ще складніша: досвідчені працівники на підприємствах є, однак готовність системно виконувати функції наставника мають значно менше компаній. Роботодавці потребують практичних тренінгів для наставників, зрозумілих моделей їх залучення та підтримки. Водночас найбільш розвиненими є організаційні передумови: 93% учасників опитування зазначили, що мають відповідні можливості, а 79% висловили готовність долучатися до дуальних програм. Підприємства мають кадрові служби, але їм потрібні внутрішні програми підтримки студентів, наставництва, стипендій чи адаптації. Це означає, що потенціал для практичної співпраці у Волині вже існує, однак його необхідно організувати й підкріпити ресурсами. Найчастіше названими бар’єрами стали обмежені фінансові можливості, застаріла технічна база та нестача підготовлених наставників. Тому учасники наголосили: реалізація дуальної освіти не може залишатися виключно відповідальністю закладу або окремого підприємства. Вона потребує інституційної підтримки з боку держави, регіональної влади, торгово-промислової палати та профільних партнерів.
Практика, що відповідає потребам виробництва
Жваве обговорення учасників круглого столу викликала тема організації виробничої практики. Представники підприємств підкреслювали, що її графіки мали б узгоджуватися з реальним ритмом роботи компаній, сезонністю та конкретними виробничими процесами. Якщо заклад і роботодавець заздалегідь планують навчальний рік, практику можна організувати саме в той період, коли підприємство справді може забезпечити учням змістовне навчання на робочому місці.
Учасники наводили приклади такої гнучкої співпраці: учнів можуть залучати до практики раніше, ніж традиційно передбачає навчальний календар, коли це відповідає можливостям виробництва і дає молоді реальний досвід. Водночас підприємство отримує змогу поступово знайомити потенційних працівників із колективом, технологіями, вимогами до якості та культурою безпеки праці.
Суттєве значення має і постійний контакт між представниками підприємства та закладу освіти. Особисті професійні зв’язки, спільне планування та швидке вирішення організаційних питань часто визначають успіх співпраці більше, ніж формально підписана угода. Однак саме угоди, меморандуми та довгострокові плани можуть закріпити такі домовленості, зробити їх передбачуваними та відтворюваними для інших підприємств і закладів.
Наставництво – ключова умова якості
Особливу увагу учасники приділили наставникам на підприємствах. Навчити учня працювати на сучасному обладнанні, пояснити виробничі стандарти, вимоги безпеки, логіку технологічного процесу та правила взаємодії в колективі може лише підготовлений працівник, який має для цього час і мотивацію.
Під час дискусії пролунала думка, що наставництво не має сприйматися як додатковий обов’язок, який просто покладають на працівника. Воно потребує визнання, підготовки та, за можливості, матеріального або нематеріального стимулювання. Саме тому важливими є короткі практичні навчання для наставників, обмін досвідом між підприємствами та вироблення зрозумілих моделей їхньої ролі у дуальній підготовці.
Роль Волинської ТПП і наступні кроки
Учасники дійшли спільного розуміння, що Волинська ТПП може відігравати значно ширшу роль ніж лише майданчик для одноразових зустрічей. Палата здатна об’єднувати підприємства навколо спільних кадрових потреб, допомагати закладам освіти налагоджувати контакти з роботодавцями, поширювати успішні моделі співпраці, сприяти формуванню регіональних угод і забезпечувати постійний діалог між бізнесом, освітою, владою та громадами.
Серед можливих подальших кроків обговорювалися формування регіональної угоди про співпрацю у сфері професійної освіти, визначення спільних пріоритетів для Волині та підтримка практичних ініціатив підприємств і закладів. Така угода могла б окреслити спільну відповідальність сторін: бізнесу – за участь у формуванні потреб і практичній підготовці, закладів – за гнучке оновлення програм, влади й громад – за створення належних умов і координацію, а ТПП – за організацію діалогу та залучення роботодавців.
Круглий стіл, проведений в межах даної проєктної діяльності для посилення співпраці між бізнесом і закладами професійної освіти в регіоні, завершився не лише обміном думками, а й спільним баченням: професійна освіта має розвиватися як частина економічної стратегії регіону. Дуальна освіта – це спільна інвестиція в людей, які вже працюють сьогодні та створюватимуть майбутнє Волині завтра. Новий Закон надав для цього більше можливостей; наступне завдання – наповнити їх конкретними партнерствами, рішеннями та щоденною практикою.
Юрій Бондар
