Обрати сторінку

Чому саме Японія запитаєте ви?

1. 2017 рік оголошений «Роком Японії в Україні» і таке рішення направлене на зміцнення україно-японських відносин у політичної, економічної і культурної сферах.

2. Ринок Японії – це масштабний ринок, а саме велика кількість споживачів (населення – 127 млн. чол.), ринок продуктів харчування складає 374 млрд. $ (імпортний ринок – це 65 млрд. $).

3. Японія – країна з потужною економікою. ВВП на душу населення – 34 524 $, у порівнянні з ЄС – 32 058 $.

4. До України Японський імпорт представлений більш ніж на 50 % продукцією високотехнологічних виробництв, зокрема машинобудуванням — легкові автомобілі та інші транспортні засоби, а також шини, покришки і трансформатори.

З огляду на високу платоспроможність Японії, яка на 60 % залежить від імпорту продовольства, її ринок є надзвичайно перспективним для українських виробників сільськогосподарської продукції.

Українські продукти, вирощені на родючій землі, мають прийтися до смаку вибагливим японцям, оскільки вони приділяють велику увагу своєму здоров’ю та схильні споживати виключно натуральні і корисні продукти.

Протягом останніх років Україна щорічно постачала до Японії зерна на 330 млн. $, що становить більше 70 % усього українського експорту до цієї країни. У 2015 році частка експорту українських зернових культур в Японію збільшилася вдвічі і склала 148 млн. $. І це попри фактичну заборону з боку Росії транзиту української продукції до країн Азійсько-Тихоокеанського регіону.

5. Наявність продукту на полицях японських супермаркетів сигналізує імпортерам із сусідніх країн (Республіки Кореї, Гонконгу, Сінгапуру) про його високу якість та відкриває двері до інших ринків регіону (56,1 % японського експорту продається в Азію).

На даний час уряди України і Японії розглядають можливість реалізації проектів у галузі вдосконалення матеріально-технічної бази українських аграрних господарств у т. ч. логістики, елеваторного господарства та експортних терміналів за рахунок залучення японських технологій та інвестицій з перспективою збільшення експорту аграрної продукції в Японію.

Особливості регулювання імпорту в Японії.

Генеральний курс імпортної політики Японії полягає у формуванні імпорту на максимально вигідних для Японії умовах. У митному тарифі Японії ставки мит згруповані в чотирьох стовпцях:

– загальні ставки мит;

– ставки мит, зафіксовані в СОТ;

– преференційні ставки (http://www.mofa.go.jp/policy/economy/gsp/explain.html);

– тимчасові ставки мит, що вводяться на підставі Закону про тимчасові тарифні міри.

Преференційні правила визначення країни походження Японії опубліковані на офіційному сайті Міністерства закордонних сплав Японії (http://www.mofa.go.jp/policy/economy/gsp/explain.html).

Японія надає преференції українським товарам, що представлені в списку преференційних товарів. Преференції надані як сільгосппродукції так і промисловим товарам.

Товар підпадає під преференції відповідно до схеми Японії коли виконується Правило прямої поставки, при цьому:

а) товари повинні бути транспортовані безпосередньо з країни-експортера бенефіціара до Японії;

б) якщо товари проходять через території інших країн, крім країни-експортера бенефіціара, вони також будуть користуватися преференціями, якщо: – вони не піддавалися ніяким операціям у країні транзиту, крім перетранспортування або тимчасового зберігання винятково виходячи з вимог транспортування, і якщо – перетранспортування або тимчасове зберігання були проведені на нейтральній території або в іншому подібному місці, під митним контролем влади країн транзиту;

в) відносно товарів, експортованих з країни-бенефіціара для тимчасового зберігання або використання на виставках, ярмарках і подібних заходах в іншій країні, вони будуть підпадати під

преференції, якщо:

– транспортування в Японію з країни, де проводиться виставка й т.п. було проведено згідно вищевказаним пп. а) або б);

– виставка й т.п. проводиться на нейтральній території або в іншому подібному місці, під митним контролем влади цієї країни.

Імпортні квоти в Японії поширюються на 77 товарних найменувань. Список товарів, що підлягають квотуванню, наведений у додатках до «Закону про контроль над іноземною валютою і зовнішньою торгівлею».

Основними товарами, на який поширюються імпортні нетарифні обмеження, є: апельсини, яловичина, ананаси, фруктові і томатні соки та ін. У Японії поширене обмеження імпорту за допомогою встановлення певних технічних вимог до товару, до його упакування, маркування, відповідності нормам санітарного чи ветеринарного контролю і т.д.

Основна увага при цьому звертається на якісні характеристики продукції, такі як екологічна чистота, рівень споживання енергії (для машинно-технічних виробів), дозування компонентів (для фармакологічної продукції) і ін.

В результаті тривалих переговорів з японською стороною за участі представників українського і японського бізнесу досягнуто принципову домовленість щодо відкриття японського ринку (скасування карантину) для молочних продуктів українського виробництва. Карантин був запроваджений з 2010 р. на всі молочні продукти окрім сирого молока. У 2008 р. Україна входила в основну трійку експортерів сухого молодка до Японії після США та Австралії.

Наразі розпочато відповідну процедуру ветеринарною службою Японії, готується проект постанови уряду Японії, якою буде скасовано карантин. Відкриття ринку Японії для молочних продуктів очікується восени 2017 року (постанова вступить в дію орієнтовно у жовтні-листопаді 2017 р.).

Виставка Foodex Japan.

Аби потрапити на ринок Японії важливим і винятковим є участь у щорічній виставці Foodex Japan – це виставка продуктів харчування та напоїв (проходить з 1976 року), де ви маєте можливість продемонструвати свою продукцію японському ринку і встановити контакти не тільки з місцевими імпортерами, дистриб’юторами і т.п., але і представниками інших країн Азії, головним чином, Південної Кореї і Китаю.

У 2017 році на виставці було представлено понад 3 тис. Компаній (60% з них – іноземні). Кількість відвідувачів виставки – понад 82 тис. осіб.

Україна також бере участь в Foodex. У 2017 року на виставці були представлені 4 українські компанії – Agrofusion, «Фруктовий світ», «Сучасні Торгівельні технології» (ТМ «Верес»), «Біо Ленд».

У японців немає негативного ставлення до України і українців.

Вони або майже нічого не знають про Україна, або повні ентузіазму дізнатися більше про нас і відкриті до співпраці.

Потенціал українського експорту до Японії заключається на наступних категоріях продуктів харчування і напоїв:

1. Ягоди

2. Кондитерські вироби

3. Молочна продукція

4. Мед

5. Мінеральна вода

6. Горіхи

7. Консервовані овочі та фрукти

8. Вино/пиво

9. Заморожене м’ясо птиці *

* Дозвіл на імпорт розглядається компетентними органами Японії

Детальніше про виставку у презентації або за посиланням

https://www.jetro.go.jp/en/events/foodex2018.html